Ворохта

Ворохта – зелена, прекрасна спортивна. Але навіть у історії Ворохти є сумні сторінки. Як нагадував свого часу історик Іван Кіп’якевич, історія залишиться не повною, якщо висвітлюватимемо лише факти, події, явища і забувати про двигунів історії – людей, особистостей, історичних постатей. З Ворохтою пов’язано чимало подій, пов’язаних із життям видатних людей України, а для багатьох воно було і залишається рідним будинком, батьківщиною. У 1905р. під час свята Гуцульщини у Ворохті гастролював театр “Русская беседа”. За участю Заньковецької, Садовського, Рубчака.

Можна згадати і жахливі події із життя Ворохти. У квітні 1920р. польський Кримінальний курінь придушив Гуцульське повстання – у Ворохті підозрюваних жорстоко били, змушували збирати кров із рота та носа та пити. У грудні 1938 року надвірнянське староство своїм рішенням припинило свою діяльність. А в 1940 р. почалися перші вивезення до Сибіру. Тож відрізняється польський шовінізм від Російського великодержавного? На церковному дворі є кілька пам’ятних знаків, на честь патріотів-українців, які були розстріляні німцями.

10 жовтня 1943 року німці ввели в Галичині надзвичайний стан, почали діяти так звані нахабні суди, військово-поліцейської безпеки. Почалися масові облави. Понад 350чол. Вивезли до Німеччини, 10 розстріляли біля залізничного переїзду у Ворохті. Причиною став фронт обстрілу на 11 км вузькоколійки у бік Заросляка, що зробив польський провокатор Марко Деренчук, а розстріляли українських патріотів.

О.Куницький з Ворохти, який був свідком страти, згадував як підло поводилися польські поліцейські. Вони закопували стовпи до яких прив’язували приречених, з них сміялися обпльовувати, коли патріоти перед розстрілом вигукували гасла за Україну, співали гімн. Знищених закопали в урочищі Лазор, біля Татарова, звезли їх останки, переховали в 1993 році в братській могилі в с. Надвірна, навпроти собору Благовіщення Діви Марії.

У старій церкві під час Другої світової війни мадяри зробили стайню, де коні всі гризли завдаючи шкоди будівлі. Літопис вузькоколійної залізниці розпочався з 1873 року, коли австрійський підприємець барон Леопольд переніс із Угорщини до Галичини побудував головний офіс до якого і підвів у 1883 році залізницю.

А ТАКОЖ:

Автобус Київ Курортне

Автобус Київ Залізний порт

Автобус Київ Скадовськ

Автобус Київ Коблево

Автобус Київ Кирилівка

Автобус Київ Генічеськ

Автобус Київ Бердянськ

Автобус Київ Буковель