Пнівський замок

03

Фев
2018

Пнівський замок

Автор:admin_otdyh/ 1349 0

Пнівський замок

Феодальна твердиня середньовіччя. Одна з найвидатніших на Галицькій землі. Чи справді ця кам’яна цитадель, що сьогодні викликає глибоке співчуття своїми руїнами, була неприступною для багатьох нападників упродовж такого тривалого часу? Пнівський замок служив надійною охороною польських окупантів-магнатів у боротьбі з народними рухами, особливо повстанцями. Переконливих доказів, що їх колись опановували, в історичних документах не знаходимо.

Немає підтверджень, щоб на фортецю намагався нападати і славетний повстанець Довбуш, хоч часто бував неподалік. Неприступні стіни фортеці були свідками народного гніву 1648 року, коли по всій Україні почалася визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, і коли в Галичині талановитий полководець та здібний організатор Семен Височан із села Вікторів у Крилоса зумів створити 15 тис. військ. підтримуючи козацьку армію.

Окремі історики вважають, що Семен Височан опанував Пневську фортецю, інші дотримуються протилежної думки, і з останніми можна погодитись. Падіння такої фортеці як Пнівський замок знайшло б широке розголос і позначилося б у тодішніх документах. До того ж, за його стінами ховалися багато шляхтичів зі своїм майном: з коштовностями та документами. При отриманні замку вони б усе це втратили, але в тодішніх документах відсутні скарги шляхти на такий факт.

Виникає логічне питання: чому Височан, маючи такі великі сили, не зміг здобути фортецю? Напевно, основною причиною була зміна військово-політичної обстановки в країні, коли в середині листопада 1648 р. Богдан Хмельницький уклав перемир’я з поляками і козацька армія залишила Галичину, а з ними відійшов на Запорізьку Січ та Височан. Цим скористалися поляки та привели сюди регулярні війська, завдяки чому активізувалася місцева шляхта. Галицький сейм прийняв рішення для придушення повстання створити озброєний корпус, одним із командирів кінного загону було призначено й магната Куропатва. У 1649 році козаки прийняли замок в облогу, але підтверджень цьому теж немає.

Не змогли опанувати Пневську фортецю і війська турецької армії під командуванням Ібрагім-паші, прозваного за свою жорстокість «Шайтаном», «чортом», у ході війни проти Речі Посполитої в 1676 році. Основні сили турків на початку вересня обложили Станіславівську фортецю та Пнівський замок. Дрібні загони нападників розтяглися по краю, спустошували все на своєму шляху. Один із таких загонів напав і на Манявський скит, майже вщент його зруйнував, ченців, хто не зміг втекти, вбили, майно пограбували.

Облога Станіслава та Пневської фортеці тривала близько двох тижнів. І хто знає, якою була б їхня доля, якби зі Львівщиною з великою армією не підійшов польський король Ян Собеський. Це змусило Ібрагім-Пашу зняти облогу та вирушити на зустріч полякам. По дорозі 24 вересня 1676 року. Турки захопили Галицький замок, але про це продовжимо розповідь на території його в Галичині. У битві під Журавним??? турки зазнали поразки і змушені були підписати угоду, яка скасувала щорічну данину Туреччини, Поділля залишилося у складі Османської імперії, а частина правобережної України визнавалася козацькою територією під контрольною гетьманом Петром Дорошенком.

У Галичині постійно відновлювалися зруйновані замки. Більшість доходів зі своїх маєтків вклав у  зміцнення Пневської фортеці та тодішній її власник Петро Курпатва. До кінця польсько-турецьких воєн і підписання в 1699 році. Карловицького мирного договору Прикарпатські фортеці мали для польських військ стратегічне значення і тут збиралися війська, зберігалися військові прикраси та провіант. З припиненням турецько-татарських нападів, а також з розвитком та вдосконаленням зброї, особливо артилерії, замки відіграють оборонне значення. Після згасання роду Куропатов(1751г) замок перетворюється на власність графа Цетнера.

Наприкінці 18 ст., після оволодіння Австрією Галичиною, Цетнер поміняв володіння Надвірнянщини, в т.ч. і замок інші маєтки, і замок стає власністю держави. Згодом це кам’яне гніздо польських магнатів, городяни Надвірної розбирають нові потреби. Подальша його руйнація довершували час і кліматичні умови, події 1 і 2 світових воєн, і жахлива байдужість та безгосподарність учасників.

Ось така велика і сумна історія Пнівського замку, що розбурхує нашу уяву і змушує задуматися про велич нашої Великої України.

А ТАКОЖ:

Автобус Київ Курортне

Автобус Київ Залізний порт

Автобус Київ Скадовськ

Автобус Київ Коблево

Автобус Київ Кирилівка

Автобус Київ Генічеськ

Автобус Київ Бердянськ

Автобус Київ Буковель

Leave your comment

Please enter comment.
Пожалуйста Введите Ваше ФИО
Please enter your email address.
Please enter a valid email address.